- неквапливо
- нар.не спеша, неторопливо
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
неквапливо — Присл. до неквапливий … Український тлумачний словник
неквапливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
пожовувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. || у сполуч. зі сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування … Український тлумачний словник
загайно — присл. 1) Повільно, неквапливо. 2) у знач. присудк. сл., кому. Ніколи, обмаль вільного часу … Український тлумачний словник
непоспішливий — а, е. Якому не властива поспішливість, не схильний поспішати; неквапливий, повільний. || Який відбувається, здійснюється неквапливо, повільно … Український тлумачний словник
нешвидкий — а/, е/. Неквапливий, непоспішливий; повільний. || Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно … Український тлумачний словник
поважно — присл. 1) Статечно, не поспішаючи, неквапливо. || З гідністю, велично. 2) З повагою, шанобливо. 3) Серйозно. || Не на жарт; всерйоз … Український тлумачний словник
покволом — присл. Неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола … Український тлумачний словник
посувати — а/ю, а/єш і рідко посо/вувати, ую, уєш, недок., посу/нути, ну, неш, док. 1) перех.Переміщати, не відриваючи від поверхні. || Надавати руху чому небудь, рухаючи, переміщати когось, щось. || Рухаючи, поміщати кудись, у щось; засувати. || перен.… … Український тлумачний словник
розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не … Український тлумачний словник
розходжувати — ую, уєш, недок., розходи/ти, ходжу/, хо/диш, док., розм. 1) перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2) перех., у сполуч. зі сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скутості в ногах; розминати ноги … Український тлумачний словник