неквапливо

неквапливо
нар.
не спеша, неторопливо

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». . 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "неквапливо" в других словарях:

  • неквапливо — Присл. до неквапливий …   Український тлумачний словник

  • неквапливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • пожовувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. || у сполуч. зі сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування …   Український тлумачний словник

  • загайно — присл. 1) Повільно, неквапливо. 2) у знач. присудк. сл., кому. Ніколи, обмаль вільного часу …   Український тлумачний словник

  • непоспішливий — а, е. Якому не властива поспішливість, не схильний поспішати; неквапливий, повільний. || Який відбувається, здійснюється неквапливо, повільно …   Український тлумачний словник

  • нешвидкий — а/, е/. Неквапливий, непоспішливий; повільний. || Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно …   Український тлумачний словник

  • поважно — присл. 1) Статечно, не поспішаючи, неквапливо. || З гідністю, велично. 2) З повагою, шанобливо. 3) Серйозно. || Не на жарт; всерйоз …   Український тлумачний словник

  • покволом — присл. Неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола …   Український тлумачний словник

  • посувати — а/ю, а/єш і рідко посо/вувати, ую, уєш, недок., посу/нути, ну, неш, док. 1) перех.Переміщати, не відриваючи від поверхні. || Надавати руху чому небудь, рухаючи, переміщати когось, щось. || Рухаючи, поміщати кудись, у щось; засувати. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не …   Український тлумачний словник

  • розходжувати — ую, уєш, недок., розходи/ти, ходжу/, хо/диш, док., розм. 1) перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2) перех., у сполуч. зі сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скутості в ногах; розминати ноги …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»